Головна » Здоров'я » Ламкі кістки

Ламкі кістки

Усі знають, щоб кістки були міцними, потрібно їсти сир, пити молоко, кефір і кисляк. Чи гарантує споживання молочних і кисломолочних продуктів міцність кісткової тканини? З одного боку, кальцій‚ що міститься в таких продуктах‚ справді йде на зміцнення кісток і зубів. Але з другого боку – людському організму його явно не вистачає. Адже останнім часом лікарі все частіше відзначають збільшення кількості переломів, а також збільшення кількості пацієнтів із діагнозом остеопороз. Давайте розберемося‚ в чому ж справа.

Остеопороз – це стан‚ при якому відбувається зниження щільності кісткової тканини, коли реєструється більш ніж 2,5-кратне стандартне відхилення від середнього значення пікової (максимальної) кісткової маси молодої дорослої людини. Якщо ж патологічний процес до цього не дійшов, ставлять діагноз остеопенія – зниження маси кістки.
Останнім часом остеопенію часто діагностують у дітей і підлітків. Справа в тому, що процеси росту й метаболізму кісткової тканини відбуваються в дітей набагато інтенсивніше, ніж у дорослих1. Учені підрахували, що 90% пікової кісткової маси, що визначає міцність кості в майбутньому, формується в дитячому й підлітковому віці, а щорічно перебудовується 2–4% кісткової тканини скелета2.
Щоб рости, організму необхідно мати достатній запас кальцію в кістках скелету. Але через безліч причин, пов’язаних з екологією, способом життя, недостатнім споживанням і, відповідно, дефіцитом кальцію та вітаміну Д, мінералізація кісткової речовини в дітей і підлітків знижена. За даними дослідників, частота остеопенії у підлітків 15–18 років становить 44%. Також наводять дані, що в більш ніж половини підлітків у віці 15–16 років спостерігається зниження мінеральної щільності кісткової тканини на 11–32%. При цьому остеопенію/остеопороз діагностовано в 43,48% обстежених. Проведені епідеміологічні дослідження практично здорових дітей віком від 5 до 16 років виявили зниження кісткової мінеральної щільності (остеопенію/остеопороз) у 10–30% обстежених залежно від віку3.
У дитячому й підлітковому віці кістковий баланс (різниця між кількістю зруйнованої і знову утвореної кісткової тканини) залишається позитивним, а при порушенні цих процесів знижується щільність кісткової маси, порушується її мікроархітектоніка (будова), що приводить до ламкості самої кістки1. І, як наслідок, – до виникнення переломів.
Найбільша кількість переломів припадає на вік 5–7 і 13–14 років4 – періоди найінтенсивнішого росту. Юному організму просто не вистачає будівельного матеріалу – кальцію – для кісток‚ що активно ростуть. Лікарі також відзначають, що часто остеопенія в дітей і підлітків є симптомом тих чи інших хронічних захворювань.
Ще одна група ризику розвитку остеопенії й остеопорозу – жінки в постменопаузальному періоді та чоловіки після 65 років. Але чому вони? Давайте розберемося.

Вікові причини ламкості кісток

>> Читати далі >>
З віком відбувається гормональна перебудова організму, в результаті якої кальцій починає активно вимиватися з кісток. Крім того, у літньому віці рівень всмоктування кальцію в кишечнику значно знижується. За даними дослідників, жінка у віці 65 років засвоює кальцій на 50% менше, ніж вона засвоювала його в юності, а жінка у віці 75 років може засвоювати на 40% менше кальцію, ніж у віці 25 років5. Виходить, що споживаний кальцій погано засвоюється, а якщо його ще й недостатньо надходить в організм, кістки стають ламкими та схильними до переломів при незначній травмі й навіть без неї.
Добова потреба організму в період менопаузи та після 50 років – 1200 мг. У літньому віці отримати таку кількість кальцію за допомогою збалансованого харчування вже важко. Тому єдиний вихід – вживати лікарські препарати, що містять кальцій і вітамін Д, який допомагає мінералу краще всмоктуватися, в оптимальних для віку дозах. Зокрема, препарат «Кальцій-Д3 Нікомед Форте» містить необхідну такому організму добову дозу кальцію та вітаміну Д3.
Результати досліджень доводять, що максимальне скорочення ризику переломів досягається при щоденному отриманні 1000–1200 мг кальцію та 800 МО вітаміну Д6.
У препараті «Кальцій-Д3 Нікомед» міститься 500 мг кальцію та 200 МО вітаміну Д3.
Вивчення застосування препарату дозволило вченим зробити висновок, що «Кальцій-Д3 Нікомед» значно підвищує щільність кісток7 і знижує частоту переломів8. Саме тому препарат застосовують для профілактики й лікування дефіциту кальцію та вітаміну Д. У випадку профілактики й комплексної терапії остеопорозу лікарі рекомендують вживати препарат «Кальцій-Д3 Нікомед Форте», що містить 500 мг кальцію та подвоєну дозу вітаміну Д3 (400 МО).
Завдяки жувальній формі та приємному смаку (апельсиновому або м’ятному в «Кальцій-Д3 Нікомед» і лимонному в «Кальцій-Д3 Нікомед Форте»), препарат обов’язково сподобається як дітям і підліткам, так і дорослим, що забезпечить оптимальне дотримання режиму прийому.
До людей літнього віку та дітей у суспільстві особливе ставлення. Адже вони слабші, беззахисніші та частіше потребують допомоги й підтримки. Саме вони часто не усвідомлюють усієї важливості й необхідності уваги до свого здоров’я та не завжди проводять профілактику захворюваності. А якщо брати до уваги ризик переломів і розвитку остеопенії й остеопорозу, наша турбота про дітей і батьків цілком обґрунтована.
Маленькі діти й діти-дорослі (якими на старість стають наші батьки та родичі) варті на нашої любові, турботи, ніжності й тепла. Тому любіть своїх близьких, допомагайте їм і подбайте, щоб їх кістки були міцними, а життя – повноцінним.

 

Джерела
1Кузьмина Э. М. Кальций в комплексной профилактике стоматологических заболеваний у беременных женщин и подростков. – М., 2012.
2Щеплягина Л.А. и соавт. Значение кальция и возможность коррекции его дефицита. // Вопросы детской диетологии. – 2005. – Т. 3. – № 2. – С. 20–24.
3Щеплягина Л. А. и соавт. Остеопения у детей – диагностика, профилактика и коррекция. – М., 2005.
4Щеплягина Л. А. и соавт. Проблемы остеопороза в педиатрии: возможности профилактики. // Русский медицинский журнал. – 2003. – т. 11. – № 27 (199). – С. 1554–1556.
5Michaelsen et al. Rapport. Ernæringsrådet, København, 1993.
6Rizzoli et al. Bone. 2008, 42 (2): 246–249.
7Deroisy et al. Curr Ther Res Clin Exp. 1998, 59 (12): 850–862.
8Larsen et al. J Bone Miner Res. 2004, 19 (3): 370–378.